Такій поведінці є конкретні пояснення. По-перше, чисто фізіологічні: йде гормональна перебудова дитячого організму, і це позначається на настрої. І, по-друге, психологічні: міняється сприйняття самого себе і навколишнього світу, йде переоцінка цінностей. Ось звідси всі примхи, грубість. 

Перехід дитинства в підлітковий вік (а це трапляється десь у 11—13 років) усіх батьків ставить у скрутне становище. Іноді у відчаї мати каже про свою дитину: «Не можу збагнути, що з нею коїться? Була ж такою слухняною». Для цього треба лише зрозуміти: ваша дитина вступила у зовсім інший період свого життя. Може видатися дивним, але в цього періоду завдання — руйнівні. Зміни в психології відбуваються такі, що батькам далеко не все до душі. Однак через це повинні пройти всі підлітки. Бо як інакше перейти з маленького будиночка під назвою «Дитинство» в споруду під назвою «Юність»? А це без бунту, непослуху, навіть руйнації не проходить…